Кількість російських окупантів в Україні перевищує 522 тисячі

За оцінкою Сил оборони, протягом тижня зросло наземне угруповання росіян, що беруть участь у бойових діях проти України.

За даними джерел LB.ua в Силах оборони, кількість особового складу Збройних сил Росії становить близько 522,4 тисяч. Тиждень тому їхню кількість оцінювали в 520 000. 

Також зросло число окупантів із національної гвардії – до 35,8 тисяч. Тиждень тому їх оцінювали в 32,7 тисяч.

Авіаційне угруповання ворога на окупованій території і довкола України складає орієнтовно 319 бойових літаків та близько 293 вертольотів. Це теж дещо вище, аніж оцінювали тиждень тому. На території Білорусі перебуває до восьми літаків оперативно-тактичної та розвідувальної авіації Повітряно-космічних сил Росії.

Кількість авіаційно-ракетних ударів та аналіз інформації про постачання ракет та безпілотників свідчать, що запаси ракет та ударних БпЛА поповнюють на постійній основі, що дозволять росіянам підтримувати існуючу інтенсивність ударів по всій території держави.

Росія продовжує підготовку до завдання нових масованих ракетно-авіаційних ударів, проводить дорозвідку низки об’єктів оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів України. Проводить тренування екіпажів дальньої авіації. Слід очікувати подальшого збільшення кількості літаків оперативно-тактичної авіації (з ракетами Х-59/-69, КАБ тощо) у випадку проведення противником нових масованих або зосереджених ударів по території України – на доповнення до літаків стратегічної/дальньої авіації.

З урахуванням існуючого графіку спорядження носіїв ракет та заходів підготовки екіпажів встановлено, що ворог на початку тижня набув готовності до завдання чергового масованого ракетно-авіаційного удару по території України.

Загалом передумов для зменшення інтенсивності ракетних та повітряних атак проти України не спостерігається. Вичерпання Росією запасів ракетного озброєння найближчим часом не очікується.

Співрозмовники в Силах оборони додали, що оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій для українських військ залишалася складною, у звітному періоді загострилася. Ворог має часткових успіх. 

На Харківському напрямку противник продовжив наступальні дії в районі н.п. Липці, Вовчанськ, Стариця, Ізбицьке. Загрози подальших проривів/вклинення наразі мінімальні, ситуація, попри інтенсивне застосування військ, з обох сторін загалом стабілізована. З метою відволікання уваги та задля переміщення українських резервів з більш загрозливих напрямків, росіяни готуються до проведення демонстраційних дій в напрямку н.п. Красний Хутор (Бєлгородська обл. Росії), Козача Лопань (Харківська обл.).

У Волинському та Поліському операційних районах ознак формування наступальних угруповань не виявили. Визначені підрозділи Збройних сил Білорусі виконують завдання у прикордонних з Україною районах – загалом близько 1,8 тис. військовослужбовців.

У Чорноморській та Азовській операційних зонах оперативна обстановка суттєвих змін не зазнала. Ворог здійснює контроль надводної та повітряної обстановки, утримує в готовності кораблі і підводні човни для ракетних ударів по території України та перешкоджає морській економічній діяльності нашій державі в регіоні. Водночас ворог вдосконалює систему охорони та оборони Керченського мостового переходу. Вживає заходів з відновлення поромного сполучення між портами “Кавказ” (Таманський півострів) – “Крим” або “Керченський морський рибний порт” (ТОТ АР Крим). 

Окрім того, Росія активізувала розвідувально-диверсійні дї в Сумській області (зі спробами тимчасового захоплення/утримання окремих об’єктів для підготовки відповідних пропагандистських матеріалів у ЗМІ) та окремі випадки диверсій на залізничній інфраструктурі в інших прифронтових областях. 

Зі свого боку Сили оборони України продовжують вражати цілі в глибині території Росії (є зростання щодо дальності та інтенсивності) та тимчасово окупованих територій, відповідних діях ССпО, ГУР, СБУ, проведення кібератак та заходів інформаційного впливу, які дозволяють українській стороні досягти щонайменше деморалізуючих ефектів впливу на населення держави-агресора.